Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Якими є механізми накопичення і перерозподілу багатства у світі? Чи мав рацію Карл Маркс, обіцяючи «неминучу загибель» капіталізму?

На ці та інші запитання автор шукає відповіді у книзі. Пікетті жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи й США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні. Усі свої ідеї підкріплює розрахунками, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.

Що є рушійною силою накопичення та розподілу капіталу? Питання щодо довготривалої еволюції нерівності, зосередження багатства та прогнози економічного зростання лежать в основі політекономії. Однак задовільні відповіді важко відшукати через брак даних та чітких теорій. Тома Пікетті аналізує унікальну колекцію даних з 20 країн, щоб висвітлити основні економічні та соціальні моделі. Результати його досліджень змусять по-іншому поглянути на питання багатства та нерівності наступних поколінь.

Сучасне економічне зростання та невпинне поширення знань дозволяють нам уникнути розриву між багатими і бідними в апокаліптичному масштабі як це провокував К. Маркс. Однак, ми не сильно змінили глибинні структури капіталу та нерівності, як очікувалося у перші десятиліття після Другої Світової війни.

Основний рушій нерівності, — тенденція перевищення норми дохідності над показниками економічного зростання, — сьогодні загрожує крайніми показниками нерівності, що пробуджує невдоволення в населення та підриває демократичні цінності, провокує соціальну та економічну нестабільність. Економічні тенденції — це не акт Божої волі. Політичні дії стримували загрозливе зростання нерівності в минулому і, за словами Пікетті, можуть робити це й зараз. Автор пропонує свій підхід до вирішення проблеми: глобальна система прогресивної ставки податку на багатство для зменшення нерівності. [2]

Книга переверне ваше розуміння економічної історії та відкриє суворі уроки сьогодення.