Плюралізм, компетентність, прокрастинація, синхрофазотрон… скільки термінів ми бачимо за весь час перегляду соціальних мереж чи статей. Питання: а вам усе зрозуміло? Чи ви точно зрозуміли ключовий факт? Чи сприймаєте легко на когнітивному рівні факти, які шляхом ефекту ореолу доносять вам якусь евристику? Ми проаналізували, чому не варто «мудрувати» при написанні постів.

Будьте простішими!

Як і в політиці, так і в брендингу популярною залишається простота, близькість до широких мас, подання інформації так, як точно розумітимуть всі. Ну не всі розуміють що таке когнітивістика, до прикладу. Є багато прикладів таких мудрувань, які будуть подані в наступному пункті. Проте суть така: менше мудрувань – менше туманності і більше конкретики.

Приклади мудрувань

Давайте до прикладу візьмемо слово «кон’юнктура». При написанні цієї статті важко було навіть згадати про існування такого поняття. А його можна просто подати як «сукупність рис». Два слова, але ж не надто довго, так? Чи ось навіть прижиле слово «ініціювати». Так, більшість його розуміє, але чому б не вжити слово «починати»? Нарешті, англіцизми. Слово «комфортабельний» – довге і його складно читати. А якщо взяти замість нього слово «зручний»? Просто про просте!

Хіба ваші клієнти сидять зі словниками?

Признаймося: всі ми трошки ліниві. Не впевнені, що хтось із превеликим натхненням читає наукові статті, які просто заповнені відповідною термінологією. Правда в тому, що запам’ятаємо ми те, що легше сприймається. Прості слова і фрази, це так… легко. Багато освітніх онлайн-курсів використовують життєві приклади, гумор та меми. Як пишуть автори книги «Пиши, скорочуй»: «Ліпше просто про розумне, ніж складно про дурницю».