Не вживайте слово «війна» та видаляйте матеріали про операцію в Україні на основі не наших, офіційних джерел – так наказав незалежним ЗМІ Роскомнагляд, державний регулятор ЗМІ та Інтернету в Росії. Державна та приватна цензура в Інтернеті працює добре. Чи завжди обмеження свободи слова неправильне?
Що таке цензура в Інтернеті?
Що таке цензура? Простіше кажучи: це контроль та обмеження інформації. Зазвичай ми асоціюємо цензуру з державою, яка забороняє публікувати незручні для правителів факти.
Проте все частіше в цензурі звинувачують керівників великих технологічних платформ: Google, Facebook і Twitter.
Цензура в ЗМІ є добре відомим явищем. Обмеження свободи вираження думок та переконань вийшло на новий рівень із прогресивною оцифровкою. На сцену вступила цензура в Інтернеті. Не тільки політична і не тільки в Китаї. Не менш важливою є приватна цензура в Інтернеті, наприклад, цензура публікацій у соціальних мережах.
Кожен має право на свободу думок і їх вираження; це право включає свободу мати незалежну думку, шукати, отримувати та поширювати інформацію та погляди будь-якими засобами та незалежно від кордонів, йдеться у Загальній декларації прав людини.
Однак красива декларація часто залишається порожним гаслом. Інтернет мав стати місцем, де кожен міг вільно висловлювати свої думки та переконання. Однак цього не сталося. Інтернет-цензура працює добре. Розвиток технологій, наприклад, штучного інтелекту, сприяє все більш ефективному блокуванню контенту.
Цензура в Інтернеті — про що йдеться
Що таке цензура в Інтернеті? Державна цензура Інтернету — це:
- технічне обмеження доступу до Інтернету (повне блокування доступу або вибраних сайтів);
- покарання за використання послуг або веб-сайтів, або розповсюдження конкретного вмісту;
- створення бар’єрів (наприклад, юридичні або фінансові), які обмежують доступ до мережі www;
- незаконна діяльність, наприклад, проникнення на веб-сайти та/або видалення вмісту.
Держава може цензурувати інформацію превентивно (до публікації) або постфактум (караючи людей, які опублікували, наприклад, критичні для влади новини в Інтернеті). На практиці цензура в Інтернеті має багато обличь. Зазвичай вона використовується заради вищого блага, зокрема:
- захист слабких (наприклад, діти перед фотографіями чи відео з насильством);
- захист потерпілих (наприклад, уникати публікації зображень жертв злочинів або трагічних подій);
- гарантуючи безпеку держави або системи (наприклад, цензура, запроваджена Комуністичною партією Китаю);
- дотримання правил прийнятих власниками великих соціальних мереж – Facebook, Instagram, Twitter (наприклад, блокування облікового запису президента США Дональда Трампа).
Ми також можемо легко знайти приклади дій на межі цензури. Наприклад, ІТ-відділи блокують доступ до певних веб-сайтів на робочих комп’ютерах співробітників. У батьків є вибір — незліченна кількість програм, які можна встановити на смартфони дітей й блокувати певні сайти (цензура в Інтернеті в школах і вдома).
Розберімось, які саме матеріали й чому піддаються цензурі в мережі.
Який матеріал піддається цензурі в Інтернеті?
До найбільш цензурованих матеріалів в Інтернеті належать:
- насильство, наприклад, фотографії та фільми з військових операцій, заворушень;
- порнографія, наприклад, публікувати фотографії/відео з еротичним вмістом на YouTube;
- фейкові новини — будь-який тип вмісту, який містить брехню та маніпуляційні повідомлення;
- мова ворожнечі, наприклад, расистські записи та вміст, поширений у соціальних мережах;
- матеріали з критикою дій влади, наприклад, показ бомбардування українських міст російською армією.
Які країни піддають цензурі Інтернет? Державна цензура в Інтернеті
Доступ до онлайн-контенту переважно заблокований у недемократичних та репресивних країнах. Список країн з найбільшою цензурою підготував у 2019 році Комітет захисту журналістів:
- Еритрея
- Північна Корея
- Туркменістан
- Саудівська Аравія
- Китай
- В’єтнам
- Іран
- Екваторіальна Гвінея
- Білорусь
- Куба
Влада цих країн використовує традиційні методи (наприклад, залякування журналістів), але вони також охоче вдаються до цифрової цензури.
Загрози цензури в Інтернеті
До чого призводить блокування вмісту в Інтернеті? Чи переслідують видавців? У списку наслідків маємо:
- відсутність доступу користувачів до повного спектра інформації;
- введення їх в оману щодо політичних та економічних подій;
- порушення демократичних принципів (виборці не можуть проголосувати чесно, не маючи повної інформації);
- маніпулювання правителями суспільними думками.
Послідовно застосовувана державна цензура дає громадянам спотворене уявлення про світ. Багато з них починають сприймати цензуру, як надзвичайно позитивну. Наприклад, 26 відсотків Росіяни вважають, що цензура в ЗМІ абсолютно необхідна.
Цензура соціальних мереж і свобода слова
Ще кілька років тому саме держави найчастіше піддавали цензурі Інтернет. Проте все частіше в цензурі звинувачують великі цифрові концерни, такі як Google, Facebook, Twitter. Найгучніший приклад – блокування Дональда Трампа, минулого президента США, у Twitter.
Авторське право та цензура
На думку деяких неурядових організацій та установ, проблеми з авторським правом можуть бути прикриттям для цензури в Інтернеті. Йдеться, наприклад, про фільтрацію Інтернету в пошуках піратських матеріалів. Така вимога встановлена однією з директив Європейського Союзу (2019/790 про авторські та суміжні права на єдиному цифровому ринку).
Переваги інтернет-цензури – коли її можна виправдати
Іноді інтернет-цензура викликає оплески більшості публіки. Це той випадок змісту, що є проявом психологічного насильства:
- створення підроблених акаунтів з метою висміювання або нападу на інших людей / групи / меншини;
- наклеп на інших людей на форумах, у соцмережах;
- використання ненормативної лексики;
- використання змінених фотографій / відео, які мають на меті заподіяти шкоду іншим людям.
Боротися з ненависниками недостатньо. Атака Росії на Україну принесла приклади онлайн-цензури, які багатьом вважали доцільними: блокування доступу до російських пропагандистських веб-сайтів (Sputnik, RT TV) та їхніх сторінок у Facebook, а також видалення мобільних додатків з інтернет-магазину Google Play. Таким чином «благородна» цензура обмежувала сферу дезінформації, яку практикує Росія.
