Ми живемо в часи, коли Інтернет став основним джерелом інформації. Можливо, не для всіх, але точно для більшої частини суспільства. І хоча насправді в ньому можна знайти достовірні факти, але так само легко натрапити на спотворення, напівправду чи новини, які мають на меті сіяти паніку. Ось як працює дезінформація.
Що таке дезінформація?
Дезінформація в Інтернеті є цілком навмисною. Вона полягає в наданні неправдивої або маніпулятивної інформації, яка вводить читача в оману. Дезінформація створює картину світу, яка не відповідає дійсності. Це призводить до неправильних рішень і дій, а також створює хибне уявлення про конкретну інформацію.
Саме слово «дезінформація» з’явилося в середині 19 століття і разом з ним були визначені оманливі методи для досягнення тактичних і стратегічних переваг. Проте методи дезінформації набагато старіші й використовувалися ще за часів Стародавнього Риму. Чому він став відомим лише у 21 столітті?
В епоху Інтернету маніпулювання інформаційними повідомленнями стало потужним інструментом.
Досить впливовий, що його неможливо порівняти ні з чим, що трапилося кілька століть тому. Кажуть навіть, що онлайн-дезінформація стала однією з найбільших загроз цифровому простору. Сьогодні вона не обмежується окремими державами, а торкається інститутів на міжнародному рівні.
Цілі дезінформації в Інтернеті
Дезінформація в Інтернеті має на меті надати неправдиву або маніпульовану інформацію, яка має мати певний вплив на одержувача. Об’єктом атак можуть стати політичний, соціальний та економічний виміри.
У стародавні часи дезінформація використовувалася для формування громадської думки, вона була інструментом підбурювання людей та вигідного представлення влади. З настанням ери паперових газет це також стало ефективним способом заробітку. Захопливі заголовки та неправдиві новини збільшили тираж у кілька разів.
Сьогодні мало що змінилося.
Дезінформація може впливати на результати виборів, формувати соціальну поведінку та впливати на настрої держави.
Веб-сайти з неправдивою інформацією підкорюють свій рейтинг кліків, публікуючи записи з посиланням на «джерело», водночас отримують прибуток від реклами.
Дезінформація в Інтернеті є одним з інструментів реалізації стратегічних зовнішньополітичних інтересів. Це дозволяє посилити вплив однієї країни та розширити її охоплення, часто ціною послаблення чи ліквідації конкуренції.
Приклади дезінформації ЗМІ
Один з найбільш флагманських прикладів дезінформації в Інтернеті є фейкові новини. Свого часу, під час президентських виборів у США, світ поширив повідомлення про Папу Франциска, який нібито підтримує кандидатуру Дональда Трампа. Самі кандидати також використовували фейкові новини, щоб завоювати симпатії виборців. Були також повідомлення – скажемо відразу, що вони непідтверджені – про те, що інші країни також використовували фейкові новини для маніпулювання виборами в Сполучених Штатах.
Не так давно в мережі було неважко знайти інформацію про шкідливість мережі 5G. У січні 2021 року опублікували інтерв’ю з бельгійським лікарем Крісом Ван Керкховеном, в якому говорилося: «5G вбиває людей, але ніхто про це не знає». Це, у поєднанні з припущенням, що багато щогл 5G було споруджено в Китаї незадовго до спалаху пандемії, викликало спіраль статей про поганий вплив мережі на здоров’я. Тему швидко підхопили ЗМІ, які в основному відомі поширенням дезінформації, а також багато знаменитостей долучилися до кампанії. Цього достатньо, щоб увесь світ почув про катастрофічний вплив 5G.
Інфодемія – свіжа і все ще актуальна тема, яка є одним із найкращих прикладів дезінформації в Інтернеті. ЗМІ заполонили новини про маски, які викликають гіпоксію мозку, або безкоштовний тест на вірус, який провокує затримку дихання на 10 секунд. З’явилося багато теорій змови, які мали широку кількість послідовників.
До чого ще може призвести дезінформація ЗМІ? Приклади шокують, але водночас правдиві. Бірма, а насправді бірманські військові використовували Facebook для поширення неправдивої інформації про Рогинців. Їх звинуватили у вбивствах людей і канібалізмі. Усі записи поширювалися з тривожною швидкістю і уряд Бірми вирішив використати їх, щоб пояснити етнічну чистку, яку він здійснив.
Військова дезінформація
Цілі військової дезінформації три: ворог, власна армія та оточення.
Діяльність включає передачу помилкової інформації — чуток, фальшивих документів, поширення чуток — щоб заплутати вашого опонента.
Військова дезінформація прагне приховати реальні наміри та плани. Тут також можна виділити наступальні дії (викликання несподіванки та підтримання ініціативи) й оборонні дії (забезпечення безпеки для подальших дій та створення умов для їх виконання).
Кібервійна
У контексті фронтового бою необхідно також сказати, що таке кібервійна, адже, хоча вона ведеться не в окопах чи на фронті, вона відбувається у кіберпросторі. Його мета – модифікувати та знищити інформаційні системи противника та атакувати канали зв’язку, через які він спілкується.
Кібер-війна є актуальною темою сьогодні. Хакери з групи Anonymus ведуть війну в кіберпросторі з росією. Власне, в Інтернеті роками триває кібернетична конкуренція, в якій беруть участь найбільші країни світу.
Як боротися з дезінформацією?
Тема дезінформації набирає обертів в умовах конфлікту між російською федерацією та Україною. Російська дезінформація зараз є найбільшою загрозою, але не єдиною, з якою ми зіткнемося протягом багатьох років. Фальсифікація інформації та маніпулювання фактами – це звичайна практика, на яку неважко натрапити в Інтернеті.
Боротьба з дезінформацією – як розпізнати фейкові новини?
- Завжди перевіряйте джерело – не довіряйте інформації, яка не базується на достовірних новинах. Перевірте автора, дізнайтеся, звідки взялася оригінальна інформація і куди її надіслали.
- Clickbait — друг дезінформації – помітні заголовки мають викликати конкретні емоції та спонукати людей клацнути. Це один з найпопулярніших кроків людей, які створюють фейкові новини.
- Перевірте обліковий запис, з якого надійшла інформація – створення десятків профілів, які так чи інакше пов’язані один з одним, є типовим заняттям для людей, які поширюють дезінформацію. З цим пов’язана ще одна порада – остерігайтеся профілів, які не є справжніми, а їх творці видають себе за людей та установи, яким ми повинні довіряти.
- Зверніть увагу на мовну правильність – слова і фрази, які звучать незвично, повинні бути першим сигналом про те, що з повідомленням щось не так. Дезінформація часто надходить безпосередньо від перекладача.
- Робіть ставку на достовірні та надійні джерела інформації – пам’ятайте, що кожен у соціальних мережах може охарактеризувати себе як експерта, але не кожен має знання, щоб висловитися на певну тему.
- Обов’язково перевіряйте портали для перевірки підробок – якщо щось викликає у вас підозру або ви не впевнені чи дана стаття є підтвердженою інформацією, перегляньте веб-сайти, які перевіряють такі статті (додаткову інформацію про це можна знайти далі в статті).
- Думайте критично – одна з найкращих порад, яку слід дотримуватися кожному. Не сприймайте інформацію як належне, навіть якщо вона надходить з надійного джерела.
Що роблять соціальні мережі щодо дезінформації?
У зв’язку з тим, що соціальні мережі найбільш схильні до дезінформації, службам довелося вжити відповідні кроки у цьому напрямку. Платформи оновлюють свої правила, ви можете повідомляти про пости, які містять дезінформацію. Додаткові попереджувальні мітки були введені в Twitter і Facebook продовжує намагатися видалити не лише неправдиву інформацію, а й цілі групи взаємопов’язаних облікових записів, які її поширюють.
Хіба цього достатньо? Це однозначно допоможе, але повністю не усуне проблему дезінформації.
Надійні джерела інформації в Інтернеті
З огляду на наведені вище факти може здатися, що сьогодні важко знайти достовірну інформацію. Зрештою, жертвою дезінформації може стати буквально кожен. Як з цим боротися?
- Зацікавтеся спеціалізованими публікаціями та журналами. Це місця, де можна довіряти людям, які справді є експертами у своїй справі та своїм знанням.
- Портали для перевірки фактів – у мережі є понад десяток різних порталів, які перевіряють інформацію.
- Відвідайте державні веб-сайти, де вся інформація є актуальною та правдивою.
