Summary-book: «Думай повільно, вирішуй швидко»

Багатьом знайоме відчуття «спочатку зробив, потім подумав», і на це є цілком раціональне пояснення – мозок лінується думати навіть в потрібні хвилини. 

У форматі [навколосвітуза3хвилини] пояснюємо, звідки беруться наші когнітивні спотворення і чому ми приймаємо неправильні рішення.

Наша підсвідомість – це робота двох систем, які визначають взагалі все: як ви думаєте, приймаєте рішення і дієте.

Система 1 – працює автоматично і дуже швидко, їй не потрібні будь-які зусилля логіка і контроль.

 Що вона робить:

  • визначає, який об’єкт ближче

  • зображує гримаси

  • вирішує приклад 2 + 2

  • водить машину на порожній дорозі

Система 2 – потребує будь-яких розумових зусиль, наприклад, для складних обчислень, і змушує бути уважним.

 Що вона робить:

  • готується до сигналу старту на забіг

  • ідентифікує звуки в просторі

  • вирішує приклад 137 * 63

  • порівнює два смартфона за ціною і можливостям

Плюси, мінуси, підводні камені кожної системи

Система 1 допомагає без зайвих зусиль отримати доступ до накопичених знань і досвіду, але вразлива перед систематичними помилками.  Вона не шарить в логіці і статистиці, а будь-які складні завдання вирішує найшвидшим і не завжди правильним шляхом.

Мозок не любить напружувати Систему 2, тому що вона витрачає занадто багато ресурсів і обмежена.  Вона допомагає утримувати в пам’яті кілька ідей, слідувати правилам, порівнювати за параметрами.  Але всі ми ліниві, тому намагаємося все вирішувати за допомогою Системи 1.

Якщо нам трапляється складне питання, то Система 1 підкидає будь-які ідеї та припущення з цього приводу.  Якщо відповіді немає, то намагається замінити на варіант простіше.  Система 2 може помітити підміну, але для цього потрібні зусилля, які ми не сильно любимо прикладати.

Чому ми помиляємося?

Зайвий оптимізм заважає оцінювати сили і планувати.  Дуже часто ми враховуємо ідеальну, а не реальну ситуацію, будуємо прогнози на основі приватних обставин, наприклад, ноцінюючи власні старань, переоцінюємо вигоду і недооцінюємо витрати.  Але іноді досить подивитися на статистику сторонніх проектів, щоб виставити реальні терміни: уявіть, що ви перебуваєте в майбутньому і побачили катастрофічні наслідки від свого плану.  Подумайте, чому це сталося, перерахуйте і проаналізуйте причини – це методика передсмертного аналізу, яка допомагає зменшити градус оптимізму.

Концентруємося на невдачах

Уміння швидко розпізнавати загрозу підвищувало шанси на виживання в стародавні часи, навіть найменший поліпшення цієї навички давало великі переваги.  Тому Система 1 намагається уникати втрати: люди швидше посперечаються на $ 100, ніж на $ 150, тому що ризик втратити $ 100 пересилює шанс виграти $ 150.

Переоцінюємо ймовірність малоймовірних подій

Наприклад, фраза «ризик померти від цих ліків 0,001%» звучить привабливіше, ніж «1 людина з 100 тисяч помела через ці ліки».  По суті це одне і те ж, але друга фраза створює враження, що ризик вище, так що потрібно навчитися дивитися ширше і намагатися оцінювати всі фактори.

Емоційно прив’язуємося до товарів, які купили для себе

Уявіть, що ви купили квиток на концерт улюбленої групи за 1000гривень.  Але якби не встигли, то були готові віддати за нього навіть 3000гривень.  Потім ви побачили, що хтось в інтернеті хоче купити квиток за 10 тисяч гривень.  Навряд чи ви продасте свій квиток.  З точки зору вигоди і можливого заробітку – це нерозумно, але як фаната такий вчинок вас цілком виправдовує.

Образи створюють помилки прогнозування

Мозок створює уявний образ, щоб пояснити якесь явище чи ідею.  Наприклад, літо асоціюється з теплою погодою.  Тому ми рідко прислухаємося до прогнозів, що погода в цей липневий день буде не дуже, сміливо одягаємо майку і шорти, а потім повертаємося додому добряче промокнувши і змерзнувши.  Тому рішення краще приймати, базуючись на даних, а не особистих відчуттях.

Сумнівайтеся в своїх думках, змушуйте працювати Систему 2 і плануйте з урахуванням навіть нереальних ризиків!